Методи наукових досліджень - це ті прийоми та засоби, за допомогою яких вчені отримують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови наукових теорій та вироблення практичних рекомендацій. До основних методів психологічного дослідження відносять спостереження і експеримент.
Спостереження - науковий метод дослідження, не обмежений простий реєстрацією фактів, а науково пояснює причини того чи іншого психологічного явища; це цілеспрямований збір психологічних фактів поведінки та діяльності особистості з метою подальшого їх аналізу.
Види спостереження:
• короткочасне (зріз) і довготривале
• безпосереднє й опосередковане (передбачає застосування допом-х коштів);
• вибіркове (відстеження окремих параметрів спостережуваного) і суцільне (фіксує будь-які прояви і зміни об'єкта спостереження в певних ситуаціях).
Особливий різновид становить включене спостереження, при якому спостерігач стає членом досліджуваної групи, спостерігаючи за подіями, в ній процесами «зсередини» (наприклад, при дослідженні малих груп в соціальній психології). Залежно вибраного об'єкту, зовнішнього (поведінкові акти, дії, фізіологічні зміни) або внутрішнього (переживання, думки, психічні стани і процеси) розрізняються дві основні варіації методу спостереження: об'єктивне спостереження і самоспостереження.
Експеримент - дослідницька стратегія, при якій здійснюється цілеспрямоване відстежування будь-якого процесу в ситуації регламентованого зміни його окремих характеристик і умов протікання. Таким способом проводиться перевірка гіпотези дослідження. Експеримент передбачає відносно повний контроль за введеними змінними. Якщо при спостереженні часто не вдається передбачити значущі зміни, то в експерименті їх можна не тільки прогнозувати, але і планувати, свідомо викликати. Можливість маніпулювання перемінними - одне з важливих переваг експериментатора перед спостерігачем. Специфікою психологічного експерименту виступає активне втручання дослідника в діяльність випробуваного з метою створення умов, в яких виявляється психологічний факт. Недоліки: Надзвичайно складно організувати експеримент так, щоб випробуваний не знав про те, що він - об'єкт дослідження. Одна з труднощів застосування експерименту в психології полягає в тому, що дослідник звичайно включений у ситуацію спілкування з випробуваним і може мимоволі впливати на його поведінку.
Переваги експерименту як методу дослідження:
1. Можливість вибрати момент початку події
2. Повторюваність досліджуваного події
3. Змінність результатів шляхом свідомого маніпулювання незалежними змінними
Прийнято виділяти два основних види експерименту:
1) лабораторний експеримент, зазвичай проводиться в спеціально обладнаних приміщеннях і на піддослідних, які свідомо беруть участь в експерименті, хоча можуть і не знати про його справжнє призначення;
2) природний експеримент (польовий) учасники якого не знають про те, що виступають в ролі піддослідних.
Допоміжні методи дослідження: Тест - стандартизована процедура психологічного вимірювання (інакше - психометричних процедур), що дозволяє визначити ступінь виразності в індивіда тих чи інших психічних характеристик, властивостей, здібностей. Зазвичай включає ряд щодо коротких (за часом) випробувань, у якості яких можуть виступати різні завдання, питання, змодельовані ситуації. Результати виконання тестових завдань є індикаторами психічних властивостей або станів особистості, їх значення переводяться в стандартні (нормовані) дані. Виділяють тести інтелекту, здібностей, особистісні тести, а також тести досягнень, за допомогою яких визначається рівень знань, умінь і навичок у конкретних навчальних дисциплінах або видах професійної діяльності. Розробка тестів передбачає їх статистичну перевірку за критеріями валідності, надійності, однорідності, що диференціює сили, достовірності і прогностичності.
Всі тестові методики можуть бути поділені на вербальні (опосередковані мовною активністю випробуваного) і невербальні, які передбачають використання перцептивних, моторних і ін невербальних здібностей. В іншій класифікації виділяються такі різновиди тестових (психометричних) процедур:
1) об'єктивні тести - методики, які передбачають правильну відповідь, вірне рішення задачі, нормативне виконання завдання;
2) стандартизовані самозвіти, методики, орієнтовані на використання вербальних здібностей, мислення, пам'яті та уяви випробуваного;
3) проективні техніки, в яких недостатньо структурований і неоднозначний за змістом матеріал, який виступає в якості стимулу, активізує процеси уяви і служить своєрідним екраном для проектування емоційно значущих тем і переживань досліджуваного.