На мою думку, волю можна і треба тренувати. Кожній людині необхідно працювати над вихованням волі. О.М. Горький радив тренувати розум і волю так, як людина тренує тіло.
Це добре розуміли всі видатні люди, які ще в молоді роки багато працювали над укріпленням волі. Наприклад, 19-літній Л.М. Толстой склав собі “Правила для розвитку волі”. В них він включив чіткий розпорядок дня, певний раціон харчування, яких дотримувався все життя.
Вихованню волі допомагає колектив, думка оточуючих, їх позитивний вплив на поведінку людини. Щоденна праця, в тому числі і учбова діяльність, також може бути хорошою школою тренування волі. Якщо в роботі чи навчанні є труднощі, то подолання їх є ефективним засобом виховання вольових здібностей. Для тренування волі потрібна постійна систематична робота над собою, яку необхідно розпочинати якомога раніше. Треба пам'ятати, що вольові якості формуються у вольовій діяльності.
Праця завжди була і буде найкращим засобом зміцнення волі. Дуже важливо доводити кожну справу до кінця, продумувати свої дії, не приймати нездійсненних рішень, але якщо рішення прийняте, то необхідно домагатися його виконання. Виховання волі залежить від мети, яку людина ставить перед собою. Усвідомлення мети може загартувати волю.
Необхідно також виховувати у собі звичку слідкувати за собою, контролювати свою роботу і поведінку. Тренувати волю необхідно, перш за все, долаючи свої недоліки. Кожний успіх в цьому відношення вселяє людині віру в себе, робить її більш вольовою. Цьому сприяє і правильний спосіб життя, розпорядок дня, загальне зміцнення нервової системи, фізичне і психічне загартування, яке полягає в постійному тренуванні своїх вольових зусиль.
Група вправ на розвиток волі заснована на використанні незліченної кількості можливостей, які таять в собі щоденні турботи і обов'язки. Для цього може підійти більшість занять: наші життєві стремління, внутрішні установки, і те, як ми виконуємо ці заняття, легко може перетворити їх на прекрасні вправи для тренування волі.
Такою вправою, наприклад, може бути, ранковий підйом, якщо вставати на десять-п'ятнадцять хвилин раніше ніж зазвичай. Те ж саме можна сказати і про ранкове вдягання, якщо поставити перед собою завдання робити кожен рух зосереджено, швидко і точно, проте не поспішаючи. При цьому можна розвинути дуже важливу в побуті здібність - навчитися “поспішати, не поспішаючи”. Сучасне напружене життя з усіма його стресами змушує нас поспішати навіть у тих випадках, коли в цьому немає необхідності, просто в силу звички.
Поспішати без суєти не просто, але цілком можливо. Якщо цьому навчитися, ви зможете діяти ефективно і домагатися гарних результатів без напруги та надмірної втоми. Таке вміння дається нелегко. Воно вимагає майже розщеплення особистості - на того, хто діє, і того, хто в той же час спостерігає за цими діями. Але навіть якщо просто постаратися зробити це, така спроба стане гарним способом розвитку волі.
Так само і протягом всього іншого дня можна виконувати численні вправи для тренування волі, які одночасно допоможуть виробити певні необхідні здібності. Навчитися, наприклад, зберігати в собі душевний спокій і “усвідомлювати себе” під час рутинної роботи, незалежно від того, наскільки вона нудна і втомлює. Або керувати своїми почуттями і контролювати вираз нетерпіння, стикаючись з невеликими неприємностями і дратівливими чинниками, як, наприклад, коли ви їдете в набитому транспорті, чекаєте, коли відкриються двері.
Можна намагатися контролювати себе, коли у вас виникає бажання дати волю поганому настрою, внаслідок якогось роздратування або неприємностей. Спробуйте спокійно сприймати те, що відбувається і залагоджувати всі негаразди.
Увечері відкриваються нові можливості для тренування волі, наприклад, не піддаватися спокусам, які відвернули б нас від виконання задуманого.
І на роботі, і вдома ми повинні, якщо це можливо призупинити роботу, відчувши втому, і зупиняти в собі прагнення прискорити темп, щоб швидше її закінчити. Замість цього краще дати собі можливість по-розумному відпочити. Набагато корисніше зробити коротку перерву, ніж потім, перевтомившись, відпочивати довго.
Звичайно важко, особливо на початку, добитися успіху у всіх цих вправах для тренування волі, і якщо взятися одразу за все одночасно, це легко приведе до того, що у вас просто можуть опустися руки. Тому краще почати з декількох вправ, які б рівномірно охоплювали весь день. Коли ви досягнете успіху в них, додайте нові, щось змінюючи. Виконуйте вправи зацікавлено і з задоволенням, відзначаючи успіхи і невдачі, намагайтесь ставитись до досягнень і поразок зі спортивним запалом. Таким чином вдасться уникнути жорсткого і надто організованого життя, і ви зможете зробити цікавим і яскравим те, що інакше перетворилося б на стомлюючі обов'язки.
Прийоми тренування волі можуть бути різноманітними, але всі вони включають дотримання наступних вимог:
- Розпочинати слід з набуття звички долати порівняно незнані труднощі.
- Дуже небезпечними є будь-які самовиправдання. Це обман, в першу чергу, по відношенню до самого себе.
- Слід переборювати різні труднощі та перешкоди.
- Прийняте рішення повинно бути виконане до кінця.
- Окрему мету слід ділити на етапи, намічати найближчі цілі, досягнення яких створює умови для наближення кінцевої мети.
Слід завжди пам'ятати, що воля як й будь-яка інша якість потребує виховання і тренування.