Мислення - це процес пізнання людиною дійсності за допомогою розумових процесів - аналізу, синтезу, суджень і т.п. Виділяють три види мислення:
- Наочно-дієве (пізнання за допомогою маніпулювання предметами (іграшками);
- Наочно-образне (пізнання за допомогою представлень предметів явищ);
- Словесно-логічне (пізнання за допомогою понять, слів, міркувань).
Наочно-діюче мислення особливо інтенсивно розвивається у дитини з 3 - 4 років. Він осягає властивості предметів, навчається оперувати предметами, встановлювати відносини між ними і вирішувати найрізноманітніші практичні завдання.
На підставі наочно-дієвого мислення формується і більш складна форма мислення - наочно-образне. Воно характеризується тим, що дитина вже може вирішувати завдання на основі уявлень, без застосування практичних дій. Це дозволяє дитині, наприклад, використовувати схематичні зображення або рахувати в умі.
До шести-семи років починається більш інтенсивне формування словесно-логічного мислення, яке пов'язане з використанням і перетворенням понять.
Досягнення вищої стадії логічного мислення - тривалий і складний процес, тому що повноцінний розвиток логічного мислення вимагає не лише високої активності розумової діяльності, але і узагальнених знань про загальні і істотних ознаках предметів і явищ дійсності, які закріплені в словах. Приблизно до 14 років дитина досягає стадії формально-логічних операцій, коли його мислення набуває риси, характерні для розумової діяльності дорослих. Однак, починати розвиток логічного мислення слід в дошкільному дитинстві. Так, наприклад, у 5 - 7 років дитина вже в змозі опанувати на елементарному рівні такими прийомами логічного мислення, як порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація і змістове співвідношення. На перших етапах формування цих прийомів має здійснюватися з опорою на наочний, конкретний матеріал і як би з участю наочно-образного мислення.