Спілкування - це багатоплановий процес розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами спільної діяльності. Спілкування включає в себе обмін інформацією між її учасниками, який може бути охарактеризований як комунікативної сторони спілкування. Друга сторона спілкування - взаємодія спілкуються - обмін в процесі мови не тільки словами, а й діями, вчинками. І, нарешті, третя сторона спілкування передбачає сприйняття спілкуються один одного.
Категорія «спілкування» є однією з центральних в психологічній науці поряд з категоріями «мислення», «діяльність», «особистість», «відносини».
Враховуючи складність спілкування, необхідно якимось чином позначити його структуру, щоб потім можливе був аналіз кожного елемента. До структури спілкування можна підійти по-різному, як і до визначення його функцій. Ми пропонуємо характеризувати структуру спілкування шляхом виділення в ньому трьох взаємозв'язаних сторін: комунікативної, інтерактивної і перцептивної.
Комунікативна сторона спілкування, чи комунікація у вузькому сенсі слова, полягає в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються.
Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами, що спілкуються, тобто в обміні не тільки знаннями, ідеями, а й діями.
Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння.